|
с. Високе
Село
Високе – центр сільської ради (до 1950
року – два села: Високо-Українське та
Високо-Чеське). Дворів 598, населення до 2
тис. чоловік. Дату заснування та
походження назви в архівних матеріалах
не знайдено. Народні перекази говорять,
що ніби-то назва села пішла від
підвищення між річками Микою і
Свинолужкою.
Неподалік
села Високого виявлено поховання доби
міді та поселення доби міді і
трипільської культури. Це говорить про
те, що на цій території жили люди в сиву
давнину. Крім того на полях Високого
знайдені речі кам’яного віку.
Як
свідчать легенди на території села в
сиву давнину крім українців і чехів жили
ще й литовці. В документах село відоме з
1584 року. До реформи 1861 року землі села та
його жителі-кріпаки належали польським
магнатам Підгородинським
та Страшевським. В 1870 році частина їх
земель була закуплена чехами, і було
утворене чеське поселення Високо-Чеське
і Чуранда (хутір Виногради). В 1861 році на
кошти прихожан була побудована церква (православна)
в ім’я Святої Трійці, яка стоїть до
сьогоднішнього дня.
В
1888 році в селі було відкрите однокласне
сільське училище, де два вчителя навчали
42 учні, з них 25 хлопчиків і 17 дівчаток.
До
революції в селі працював пивзавод,
цегельний завод, млин-паровик.
З
приходом революції бідняки села
Високого організувались в комнезам,
першим головою якого був Дмитро
Іванович Ноник. В 1932 році в селах було
завершено колективізацію і створено два
колгоспи: в селі Високо-Українське – „Ім.
1 Травня” і в с. Високо-Чеському – „Ім.
Димитрова”. Нам відомий перший голова
колгоспу „Ім. 1 Травня” Буката
Селівестр Корнійович, 1901 року
народження, безпартійний.
Коли
в країні розвернувся рух п’ятисотенниць,
заспівувачем його в Високому стала
ланкова Надія Григорівна Заглада. В 1936
році її ланка виростила по 526 центнерів
цукрових буряків з гектара. Ланка Надії
Григорівни одна з перших довела
можливість одержувати на Поліссі високі
врожаї льону. В 1938 році члени її ланки
зібрали з кожного гектара по 19,6 ц
волокна, 18,6 ц насіння. В наступному, 1939
році, було одержано 33 ц льоноволокна і 18
ц льононасіння. Це був світовий рекорд.
За це всіх членів ланки було затверджено
учасниками Всесоюзної
сільськогосподарської виставки, а
ланкову нагороджено орденом Трудового
Червоного Прапору. В 1940 році ланка Н.Г.Заглади
вперше в нашій країні одержала по два
врожаї льону.
В
період Великої Вітчизняної війни 230
жителів с. Високого брали участь у цій
війні. З них 170 загинули, 91 були
нагороджені бойовими орденами і
медалями. На честь загиблих односельців
споруджено обеліск Слави. На 4-х
братських могилах воїнів-визволителів,
в одній з яких похований Герой
Радянського Союзу Д.І.Плакидін,
встановлено пам’ятники.
В
1946 році чехи, які проживали на території,
села виїхали в Чехословацьку республіку,
а тому і селянські Ради і колгоспи були
об’єднані і стало село Високе, а колгосп
- „Ім. 1 травня”. Колгосп
спеціалізувався на виробництві свинини.
В
післявоєнний період між селами Високе і
Осники був побудований цілий комплекс
по відгодівлі 12 тисяч свиней щорічно. В
рослинництві напрям господарства
льонарсько-картоплярський з розвинутим
хмелярством. Колгосп мав 2474 га
сільськогосподарських угідь, в т.ч. 2053 га
орної, 5 виробничих і одну тракторну
бригаду, ферму великої рогатої худоби (ВРХ)
і свинокомплекс. З допоміжних
підприємств колгосп мав млин, пункт по
виробництву трав’яної муки, пилораму,
хмелесушку, комплекс по обриванню хмелю,
майстерню по ремонту техніки.
На
території села в 80-х роках XX століття працювала середня школа, в який
навчалися 400 учнів, їх вчило 32 вчителі,
сільський будинок культури на 400 місць,
дві бібліотеки з книжковим фондом 13621
книга, дільнична лікарня на 35 ліжок, в
якій працювало 3 лікарі, аптека,
пологовий будинок, поштове відділення,
ощадна каса, шість сільських магазинів,
їдальня, дві майстерні побутового
обслуговування, дитячі ясла-садок на 120
місць (дитячий комбінат).
За
післявоєнний період (до перебудови) в с.
Високому побудовано двоповерховий
дитячий комбінат, лазню, автотракторний
парк на 15 автомобілів, закладено парк
для відпочинку працівників села на 3 га,
побудовано сокоцех, який щорічно давав
150-250 тис. крб. чистого прибутку.
Асфальтовано і покрито бруківкою всі
вулиці села. Побудовано два корівники на
400 голів.
За
трудові успіхи біля сотні жителів села
були нагороджені орденами і медалями
Радянського Союзу, а ланковій Н.Г.Загладі
було присвоєно звання Героя
Соціалістичної праці.Виборці
району декілька разів обирали її
депутатом Верховної Ради УРСР.
Орденом
Леніна і Трудового Червоного Прапора
нагороджено колишнього голову колгоспу
Хабчука Вадима Михайловича, який
беззмінно 25 років працював керівником, і
господарство із зруйнованого повністю
війною вивів в одне з кращих господарств
району.
Орденом
Жовтневої революції було нагороджено
бригадира тракторної бригади Баб’яка
Григорія Миколайовича.
Село
Високе радіофіковане та
електрифіковане.
|